Вухам не вірити, не повірити чиїм, у ролі прис.– надзвичайно дивуватися (з чого-небудь несподіваного) .
Михайло і Георгій аж роти пороззявляли і горівку перестали пити. Наїжили чупер і своїм вухам не вірили (Стефаник, Повне зібрання творів, т. І, 1949, стор. 163); Аж вухам своїм не повірив Василь Дубина: «Яке-небудь Сірнича, що раніше воно прибігало до збірні, щоб тільки на цигарку дістати, а зараз: «Пора вже й нам людьми стати!» (Панч, Твори, т. II, 1956, стор. 413).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"