Вхопити за барки кого – див.: Взятися за барки .
(Улас) кинувся на Івана, неначе звір, одним скоком і вхопив його за барки (Нечуй-Левицький, Твори, т. III, 1956, стор. 228); – Мене... мене хотів утопити той шибеник Замфір... Сорочку на мені подер... Він приїхав кіньми, а я не пускаю на виноградник... Кажу: батька рідного не пущу... А він вхопив мене за барки, побив мене, сорочку на мені подер... О, гляньте, яке! О!..– хлипав переляканий циган (Коцюбинський, Твори, т. І, 1955, стор. 213).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"