Кучму дати кому, в ролі прис. – завдати багато клопоту.
Як пан Еней так забавлявся, То лиха він собі не ждав, Не думав і не сподівався, Що хто з Олімпа кучму дав (Котляревський, Повне зібрання творів, т. І, 1952, стор. 101); Еней же на весь рот кричав: «Хто в бога вірує,– рятуйте! Рубай, туши, гаси, лий, куйте! А хто ж таку нам кучму дав» (Котляревський, Повне зібрання творів, т. І, 1952, стор. 104).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"