Мов з(із) землі (родитися, вирости і т. п.) в ролі обст. — невідомо звідки.
Аж глядь, палати зайнялися. Пожар! Пожар! І де взялися Ті люде в бога? Мов з землі Родилися і тут росли (Шевченко, Твори, т. II, 1939, стор. 38); Як тільки Оксана зникла з очей, Микола сів на свій пеньок і задумався. «Звідки вона взялась? Мов із землі виросла і мов русалка зачарувала... Чи прийде вона ще?» (Гжицький, У світ широкий, 1960, стор. 124).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"