http://www.zoofirma.ru/

Як дурному з гори бігти

Як дурному з гори (бігти) кому, в ролі обст., прис; зневажл.

1.легковажно, не задумуючись.

Віктор (регоче). Ти, батьку, просто скарб. Я колись фейлетон про тебе напишу, їй-богу, напишу! – Заболотний. А чого ж, тобі це – як дурному з гори побігти (Левада, Нові п'єси, 1956, стор. 40).

2.Дуже просто, легко, без зусиль і т. ін.

Тобі туди йти, як з гори бігти (Укр.. присл..); — Була весела,— одкаже [Катря], — бо перше було жити легко у світі, як дурному з гори бігти... (Марко Вовчок); [Віктор (регоче):] Ти, батьку, просто скарб. Я колись фейлетон про тебе напишу, їй-богу напишу. [Заболотний:] А чого ж, тобі це — як дурному з гори побігти (О. Левада).

Варіанти: ЯК ДУРНОМУ З ГОРИ БІГТИ / ПОБІГТИ (збігти).

Повернутись до алфавітного покажчика  "Фразеологічного словника"

Ласкаво просимо в "Світ слова"

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/