Тихо плаче днина
Небо в баговинні
Сірий цілий світ.
За колючим дротом
Все такі ж широти,
все такі сліди полів.
За колючим дротом
болі і скорботи
наших матерів
Там це десь далеко,
звідки наш лелека
прилетів.
Там це недалеко,
це на Україні
посеред степів.
За колючим дротом.
Тиша і німота
Тінню пролетів.
За колючим дротом
садиби й ворота
пустих міст і сіл.
Там теж небо синє,
Там теж зеленіє,
буяє трава.
Нас лиш розділяють
Тим колючим дротом
і одним лиш словом
ЗОНА
автор - Леся Скорик © "Світ слова"