Моя хата скраю — про когось байдужого, пасивного до громадських справ.
Соняшник. Отямся, Назаре! Я тебе по дружбі умовляю: чому на поради майстрів не зважаєш? Півтори п'ятниці, як став начальником, а забюрократився, мов сучий син. Оточив себе підлабузниками... Алілуя. Моя хата скраю (Дмитерко, Дівоча доля, 1960, стор. 66); Зумієш добитися від матері згоди — підеш учитися, не зумієш — не підеш. Моя хата скраю, я нічого не знаю (Бурлака, Напередодні, 1956, стор. 111).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"