Наш брат — я та мені подібні.
Сиділи там (у пеклі) скучні піїти... Великії терпіли муки. ...Отак і наш брат попадеться. Що пише — не остережеться... (Котляревський, Повне зібрання творів, т. І, 1952, стор. 133); Дякую і за обидва збірники (етнографічні— Гнатюка): це такий багатий інтересний матеріал, особливо для нашого брата-белетриста (Коцюбинський, Твори, т. III, 1956, стор. 344); Трактор робив у полі нечувані діла. ...— Дивись, що твій Василь накоїв.— Одне скажу,— Опанас припинив свою упряжку,— волів і коней на селі поменшає в сто раз, та й нашому брату доведеться тепер добре за розум узятись (Довженко, Твори, т. І, 1958, стор. 84—85); — Чим же я зможу тепер тобі пособити? — запитав надворі.— Коли зможеш, довідайся, хто у вас у військкоматі і чека — українці чи ні — і що вони роблять з нашим братом.— Це треба, брате, буде з Олександром погомоніти, він більше все знає.— Погомони (Стельмах, Твори, т. II, 1962, стор. 76).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"