Не по собі кому, в ролі прис. — про почуття незручності, неприємності.
Була темна осіння ніч. Дощ, як крізь підситок, сіяв— густий та дрібний. ...Під таку годину завжди важко дишеться. ...Кожному чогось не по собі (Панас Мирний, Хіба ревуть воли, як ясла повні?, 1949, стор. 327); І якось не по собі стало порядному працівникові ресторану: жалем виряджав очима молодого і солідного відвідувача (Іван Ле, Роман міжгір'я, 1953, стор. 17); Був мир. Був перший день, коли Ми відомстить за друга не могли, І через те не по собі було (Підсуха, Поеми, Клятва, 1954, стор. 11).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"