Уста закусити в ролі прис. — раптово замовкнути.
Коли наїхали полкові, а лікаря нема. «Дякує, — кажуть, — за ласку, та нема в його часу, ані години: недужих у його багато, лічить». — І не силуйте його, — каже стара, — нехай лічить з богом! — Панночка тільки почервоніла і уста закусила. Та й було ж нам, як гостей випроводили! За все ми одтерпіли! (Марко Вовчок, Твори, т. І, 1955, стор. 113).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"