Досягти апогею, книжн. Виявлятися найбільшою мірою.
— Хто може передбачити, коли саме митець, в даному разі поет, досягне свого апогею, явить світові найголовніший свій твір? (З журн.); Тепер я знову мав щастя побачити на екрані новий крок наперед. Кіномистецтво дійшло апогею (Ю. Янов.); Засипане холодними пластівцями, воно доходило апогея творчості, достигало, напружувалось, щоб навесні, скинувши вінчальну фату, починати своє завдання (В. Підмогильний, Місто); На Майдані протистояння сягає апогею (Л. Костенко. Записки українського самашедшего).
Апогей (астр.) — найвіддаленіша від центру Землі точка орбіти Місяця або штучного супутника Землі. Переносно — вершина, розквіт.
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"