Злість бере, взяла кого, у ролі прис. – про почуття гніву, обурення.
Прокіп. Здавалось би, кожному орлом бути, а не вороною. А скільки ще у нас ворон? Скільки ще наймитського в душах? Така злість бере (Корнійчук, Драматичні твори, т. II, 1955. стор. 94 – 95); Пізнавши шкапа шлях додому, Смикнула раз, другий – і хлопця понесла. Хоть здержав він її, да злість його взяла (Гребінка, Твори, т. І, 1957, стор. 59).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"