Правда очі коле кому, в ролі прис. — відверта розмова про вади людини дошкуляє їй.
Шавкун на лайку мовчав, як у рот йому води налито. Гірка правда, мабуть, колола йому очі (Панас Мирний, Хіба ревуть воли, як ясла повні?, 1С49, стер. 371); — Цить мені, вилупку! — ще скоріше заметушився на повних короткуватих ногах Омелян. (Роман) — Правда очі коле? (Стельмах, Хліб і сіль, 1959, стор. 127); Віктор. ...Думайте, що завгодно (Надіє), але від нотацій звільніть! Сабініна (...) Ах, звільніть? Правда очі коле? (Левада, Нові п'єси, 1956, стор. 77.
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"