Зводити очі на кого, у ролі прис. – дивитися, звернути увагу па когось, на щось.
Але часами, несподівано зовсім, коли він зводив очі на зелені царинки, де спочивало в копицях сіно, або на глибокий задуманий ліс, звідти злітав до нього давно забутий голос (Коцюбинський, Твори, т. II, 1955, стор. 394); Скільки там не дзюркотить над головою жайворонок, оспівуючи весняний день, – нема часу на нього зводити очі (Яновський, Твори, т. II, 1954, стор. 129).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"