На вус(и) (на)мотати — див.: Мотати на вус.
І між людьми такі ж бувають, Як і на яворі, Шелестуни; Нехай же баєчку вони На вус собі мотають (Глібов, Вибрані твори, 1951, стор. 84).
Пор.: 1. На вуси мотати. Йосипенко одмовчувався, а проте на вуси мотав слова жінчині (Панас Мирний, Твори, т. IV, 1955, стор. 182).
2. На вуса намотати. Романюк. Ати (Вакуленко) на вуса намотуй, коли Василина каже, і підтягнись (Корнійчук, Драматичні твори, т. II, 1955, стор. 194).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"