Накинути оком на кого, у ролі прис.— поглянути, звернути увагу на когось.
Я давно накинула на тебе оком, Тямиш той день, як на заручини король усе лицарство скликав? (Леся Українка, Твори, т. II, 1951, стор. 197); Хома. Молодець Грицько, тільки накинув оком дівчину, вже й його. Перший парубок. Забісований! (Старицький, Вибрані твори, 1959, стор. 258); На дівчину солдатову перед тим він (рахівник) уже накинув оком (Гончар, Людина і зброя, 1960. стор. 194); Євгенія Кузьмівна з самого початку гулянки накинула оком на Мусія Романовича (Сенченко, Оповідання, 1959, стор. 128).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"