Нога за ногою у ролі обст. — ледве-ледве, повільно.
Тепер вони (товариство) йшли мовчки. Три вперед, Чіпка позаду нога за ногою суне... (Панас Мирний, Твори, т. II, 1954, стор. 183); Тихо, поволі, нога за ногою, пливе валка битим шляхом у безлюдній пустелі (Коцюбинський, Твори, т. 1, 1955, стор. 181).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"