Проходу не давати, не дати кому, в ролі прис. — надокучати кому-небудь кепкуваннями, причіпками, настирливими просьбами.
Свиня хвостом куценьким Верть! І круть! Та бджоли їй проходу не дають (Іванович, Перебендя посміхається, 1960, стор. 92—93); (Павло) От же ні Панько, ні Клим, ні Терешко не тікають додому, а ми вернемось, і там, серед своїх людей, засміють, проходу не дадуть! (Карпенко-Карий, т. II, 1960, стор. 157).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"