http://www.zoofirma.ru/

Катерина. Тарас Шевченко - 21

Зміст статті

 

 

Довго, довго, сердешная,

Все йшла та питала;

Було й таке, що під тином

З сином ночувала…

Бач, на що здалися карі оченята:

Щоб під чужим тином сльози виливать!

Отож-то дивіться та кайтесь, дівчата,

Щоб не довелося москаля шукать,

Щоб не довелося, як Катря шукає…

Тоді не питайте, за що люде лають,

За що не пускають в хату ночувать.

Не питайте, чорнобриві,

Бо люде не знають;

Кого бог кара на світі,

То й вони карають…

Люде гнуться, як ті лози,

Куди вітер віє.

Сиротині сонце світить

(Світить, та не гріє) -

Люде б сонце заступили,

Якби мали силу,

Щоб сироті не світило,

Сльози не сушило.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/