Сон (“У всякого своя доля…”) Тарас Шевченко - 16

Сторінка 17 із 34

У долині, мов у ямі,

На багнищі город мріє;

Над ним хмарою чорніє

Туман тяжкий... Долітаю -

То город безкраїй.

Чи то турецький,

Чи то німецький,

А може, те, що й московський.

Церкви, та палати,

Та пани пузаті,

І ні однісінької хати.

Смеркалося... огонь огнем

Кругом запалало,-

Аж злякавсь я... "Ура! ура!

Ура!" - закричали.

"Цу-цу, дурні! схаменіться!

Чого се ви раді!

+2 #2 kira_kodrjana@inbox. 12.05.2013, 21:04

Господи, в його віршах стільки стогону та нарікань на лиху долю, аж читати соромно :sad:

+9 #1 Oleg 17.02.2011, 17:08

Москалі хай почитають!!!