http://www.zoofirma.ru/

Україна в огні. Олександр Довженко

Україна в огні. Олександр Довженко

Ласкаво просимо в "Світ слова" Завантажити текст повністю можна тут

Нове! Подивитись екранізацію твору -  в розділі "Відео. Екранізації": Україна в огні (1967) Юлія Солнцева

Увага! Тренувальні тести

Тут всі сліди битви сценариста з письменником. Один закликав до строгого професійного рисунка сценарію, другий, вражений стражданнями народу, весь час поривався до розширення теми, розмірковувань, ліричних відступів, — до авторської участі в громадді великих подій.

Нехай вибачливий читач, мій сучасник і друг, не нарікає, коли вирощене мною невелике дерево не цілком гіллясте і струнке, коли багато гілок тільки відчувається, не встигнувши ще вирости серед небачених пожарів і катастрофічного грому гар-мат, що стрясають сьогодні нашу землю.

В моїй свідомості все тут написане — тільки прозора основа великої майбутньої книги боротьби мого народу за визволення з-під ярма гітлеризму.

Якщо внаслідок гостроти моїх переживань, сумнівів чи помилок серця які-небудь міркування мої виявляться несвоєчасними, чи занадто гіркими, чи не досить урівноваженими іншими міркуваннями, то це, можливо, так і є.

Тоді прошу читача незлобливо виправити мене своєю доброю порадою.

У садочку біля чистої хатини, серед квітів, бджіл, дітвори та домашнього птаства, за столом у тихий літній день сиділа, мов на картині родина колгоспника Лавріна Запорожця і тихо співала «Ой піду я до роду гуляти». Це була пісня материна. Пісня була весела і журна одночасово, як і життя людське. Мати Тетяна Запорожчиха лю-била її співати раз чи два на рік, коли по великих трудах і повсякденних турботах десь було з якоїсь гарної нагоди доводилося пригублювати чарчину. Діти дивилися на свою добру матір і величали її.

Шумить, гуде Тополівка.

До Лавріна Запорожця приїхали гості.

«Ой, у мене увесь рід багатий. А у мене увесь рід багатий. Сюди-туди — он куди, увесь рід багатий», — співала Тетяна, зворушливо хитаючи головою у такт своїй пісні.

Один. Роман Запорожець.

«Сюди-туди — он куди, увесь рід багатий», — співає молодий лейтенант прикор-донних військ Роман Запорожець з великою шаблею і заслугою на грудях.

Другий — Іван, воїн.

«Буде мене часто частувати. Буде мене часто частувати», — співає, притулившись до материного плеча, артилерист Іван з прикордону.

Третій — славний чорноморець Савка Запорожець.

«Сюди-туди — он куди, часто частувати», — співає вдвох із батьком третій Запо-рожченко, Савка-чорноморець. А над ними сяє божественна біла борода діда Де-мида, що теж був колись чорноморцем, та вже не співає, а тільки похитує головою й плаче од зворушення і глибоких своїх нужденних і злиденних літ.

Хочеться діду Демиду осідлати коня вороного, хочеться їхати в чисте поле літа доганяти. Та не вернуться вже літа, не доженуть коні.

Четвертий — Григорій, майстер урожаю.

Агроном Григорій Лаврінович Запорожець у гарному цивільному вбранні. Окуля-ри на носі, «Знак Пошани» на грудях, у руці стеблина — знак влади над всім, що росте.

У п'ятого сина діточки зелені.

Співає, легко посміхаючись, п'ятий Запорожець, Трохим, обнімаючи трьох ма-леньких дітей — двох хлопчиків і одну дівчинку, — та у жінки двоє.

І дочка Олеся — всьому роду втіха.

Тиха, без єдиної хмаринки на чолі, майстериця квітів, чарівних вишивок і пісень. Всі співали. Багато думок промайнуло у матері. Усе життя ніби проплило перед очима. І материнське горе, і радощі, і турботи, і невпинна праця на велику родину з дрібними діточками, на громаду, на державу. Та повиростали непомітно сини, порозліталися на всі сторони, добра слава пішла по світу про синів, що показали себе і в зброї, і в науці, і в звичайних трудах над землею. І ось з'їхались нарешті во-ни до рідної хати, щоб ушанувати її материнську старість — п'ятдесят, та ще й п'ять років! Зворушена до краю своїм оцим дорогим святом, піснями і всіма плодами свого простого робочого життя, добра і щедра мати, взявши чарчину, що легенько тремтіла в її маленькій сухій руці, подивилася на своїх дітей:

— Спасибі вам, діточки, що побачила вас укупі хоч раз за стільки літ. Все ніколи та ніколи, широкий світ настав. Пошли ж вам, боже, щасливу долю та сили в руки, щоб виповнити свій довг перед миром, щоб возвеличити трудами красну землю нашу українську, аби цвіла вона багатствами і згодою, а вам, мої діточки, і тобі, доню, і вам, синочки...

Теги: зно, список літератури, українська література, читати онлайн, завантажити безкоштовно

Коментарі   

0 #11 Настюша 28.03.2016, 08:18
Вполне нормальный текст :roll:
Мне было интересно читать :lol:
Цитата
+3 #10 Юльк@ 03.02.2014, 16:53
Дуже класний твір, насправді читати не люблю. Але цей твір дійсно дуже захоплюючий. Також дуже цікавий фільм.Раджу всім))))
Цитата
+4 #9 Ірена 26.01.2014, 19:41
Гарний твір!!! І хоч суть твору збережена, але так хочеться такого щасливого-щасливого кінця: без війни... Хочеться добра та гарних буднів для головних героїв! ;-)
Цитата
+6 #8 Олена 20.02.2013, 18:38
[quote name="faina"]хочеться продолжения[/а мені здається,що продовження було б зайвим,оскільки голвний сенс письменник вже зміг передати.
Цитата
-6 #7 faina 14.01.2013, 00:45
хочеться продолжения
Цитата
+16 #6 Адам 06.10.2012, 22:17
дуже хороший роман прочитав з задоволенням :lol:
Цитата
+34 #5 Macaroon 06.02.2012, 13:52
:cry: захоплююче..
як на мене, з програми 11 класу у Довженка найкращі твори..)
Цитата
+56 #4 Dasha 29.01.2012, 10:40
вперше читаю такий захоплюючий твір.
неймовірно. непогано було б поставити його (фільм), але він уже є, поставлений Солнцевою. той фільм скупий. потрбно передати все, що було в ті роки. всі сльози, страждання та скорботу матерів... Для того, щоб люди навчилися цінувати свою державу, цінувати своїх героїв, цінувати Україну... в мене з'явилася мрія - "Ураїна в огні".
Цитата
+40 #3 yeaaaah 15.01.2012, 18:28
що нуу, твір класний , хоча би щось почитаєм нормальне
Цитата
+43 #2 о..о!..о!ох..уу 19.09.2011, 17:17
:lol: класний твiр :D
Цитата

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/