http://www.zoofirma.ru/

Бондарівна

Нове! Подивитись екранізацію твору -  в розділі "Відео. Екранізації": "Бондарівна. Балада"

Короткий теоретичний матеріал: автор, жанр, період, дата написання - тут.

У містечку Богуславку Каньовського пана
Там гуляла Бондарівна, як пишная пава.

У містечку Богуславку сидить дівок купка,

Межи ними Бондарівна, як сива голубка.

Прийшов до них пан Каньовський та й шапочку ізняв,

Обійняв він Бондарівну та й поцілував.

«Ой не годен пан Каньовський мене цілувати,

Тільки годен пан Каньовський мене роззувати!»

Ой шепнули люди добрі Бондарівні тихо:

«Тікай, тікай. Бондарівно, буде тобі лихо!»

Ой тікала Бондарівна з високого мосту;

Сама ж вона хорошая, хорошого зросту.

Ой тікала Бондарівна помежи горами,

А за нею два жовніри з голими шаблями.

Ой повели Бондарівну помежи крамниці, —

Прицілився пан Каньовський з срібної рушниці:

«Ой чи хочеш. Бондарівно, ізо мною жити,

А чи волиш. Бондарівно, в сирій землі гнити?»

«Ой волю ж я, пан Каньовський, в сирій землі гнити.

Ніж з тобою поневолі на цім світі жити!»

Ой як тільки Бондарівна та цеє сказала.

Ой вистрілив пан Каньовський — Бондарівна впала...

«Ой ідіте до Бондаря, дайте батьку знати:

Нехай іде свою доньку на смерть наряджати!»

Ой посунув пан Каньовський по столу таляри:

«Оце ж тобі, старий Бондар, за личко рум'яне!

Ой на ж тобі, старий Бондар, таляриків бочку, —

Оце тобі, старий Бондар, за хорошу дочку!»

Ударився старий Бондар в стіну головою:

«Бондарівно, моя донько, пропав я з тобою!»

Ой поклали Бондарівну на тесову лавку,

Поки звелів пан Каньовський викопати ямку.

Лежить, лежить Бондарівна день та ще й годину,

Поки звелів пан Каньовський зробить домовину.

Ударили в усі дзвони, музики заграли,

А вже ж дівку Бондарівну навіки сховали!

 

Ласкаво просимо в "Світ слова"

Коментарі   

0 #9 Дмитрiй 17.11.2012, 16:04
Олександр, нет не течет,нас пытались убедить в том что мы рабы,но Украинский народ не утратил ни языка своего не культуры.Мы не рабы!
Цитата
0 #8 Vlasnyk 31.07.2012, 06:00
Навпаки, Олександре, я дискусії вітаю. Сама у 17 років мала такі ж почуття про свою і українську рабськість, яку треба долати.

Можете почитати з мого: Народе мій!,
СУД АБО ХТО Я?, Запитання і відповіді, ВОСКРЕСНІМО, БРАТТЯ!.

Найголовніше, що ти усвідомлюєш, що маєш рабську кров. Бо той, хто не знає, він і боротись не зможе. Ще гірше, аніж рабську, мати "панську", тобто "зверхню щодо інших", імперіалістичну кров. Бо, як на мене, це не лікується взагалі. Раб може встати з колін, здобути свободу, але зверхність витравити набагато складніше.
Цитата
0 #7 Олександр 30.07.2012, 18:47
Як і кожен раб, я слабак, і з цим борюся. Чи роблю вигляд, що борюся, уже й не знаю…

Прошу вибачення у власника сайту, що використовую коментарі для особистої переписки. Можете видалити їх.
Цитата
0 #6 Тося 30.07.2012, 14:26
То Олександр:
Так Вам, мабуть, простро не подобається і Ви з цим просто миритися?
Цитата
0 #5 Олександр 29.07.2012, 15:23
Тече, Тося… хоч мені це і не подобається.
Цитата
0 #4 Тося 29.07.2012, 13:01
То Олександр:
То це і у Вас тече рабська кров?
Цитата
+2 #3 Олександр 06.06.2012, 15:38
З боку самої Бондарівни — безперечно. Вона для нас приклад! Але з боку людей, які там жили і з цим мирились — ні. Одні тільки козаки були вільні, та й ті пропали. Хіба що поодиноких героїв у нас багато… багато — та одинокі.
Цитата
+9 #2 Хёрин 05.06.2012, 16:56
Если бы была рабская, то она бы согласилась с ним быть, а она вместо этого выбрала смерть. По-моему это проявление духа независимости и гордости..
Цитата
0 #1 Олександр 23.05.2012, 15:05
У нашого народу тече рабська кров ще з незапам'ятних часів. Ця балада тому доказ.
Цитата

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/