Сторінка 21 із 26
По річці стелять голови-снопи
Й молотять харалужними ціпами.
На тім току життя своє кладуть,
Од тіла грішну душу одвівають.
Немижині криваві береги
Засіяні не зерном, а кістками
Хоробрих краю Руського синів.
Всеслав удень судив і напучав,
Уділи роздавав княжатам,
А ніччю бігав вовком по Русі:
Допоки півень тричі прокричить,
Із Києва домчить Тмуторокані
І сонцеві дорогу перейде.
Йому задзвонять в Полоцьку, а він
Той дзвін ранковий в Києві почує...
Хоч віщою душа його була,
А тіло дужим, лиха натерпівся.
Йому Боян наш, мудрий та веселий,
Колись-бо мовив приспівку таку:
"І хитрому, й кмітливому,
І чаклуну умілому
Суд божий не минуть".
Коментарі
Ні! Це далеко не все! "Слово..." займає приблизно 24-29 аркушів А4 десь 12 шрифту!
А твір і справді фіговий! Взагалі нічого не ясно( Не знаю, як то треба нам вчити!..
Ще й на ЗНО... (чи як його?..) Згодна з Тим!
Угорі сторінки - внизу показує наступну.
Цей твір - перлина української літератури.
Але важкий для розуміння... (принайні з першого разу мало що врізається в пам`ять)
Стрічка RSS коментарів цього запису