Сторінка 4 із 26
Вступивши у стремено золотеє,
Він полем рушив. З ним - уся дружина.
Їм темрява дорогу заслонила,
Від стугону, що линув звідусіль,
Збудилось птаство, звірі розкричались,
А див гукнув із чорних верховіть,
Щоб чули Волга, Сурож та Посулля,
Помор'я, Корсунь і Тмуторокань.
І половці посунули до Дону;
Мов лебеді сполохані, ячали
Кибитки незліченні опівночі...
До Дону Ігор воїнів веде!
Вороння чорне клякне на деревах,
Вовки в яругах бродять. Клекотають
Орли у небі. Злякані червоним,
Лисиці тонко брешуть на щити...
О Руська земле, ти вже за горою!
Коментарі
Ні! Це далеко не все! "Слово..." займає приблизно 24-29 аркушів А4 десь 12 шрифту!
А твір і справді фіговий! Взагалі нічого не ясно( Не знаю, як то треба нам вчити!..
Ще й на ЗНО... (чи як його?..) Згодна з Тим!
Угорі сторінки - внизу показує наступну.
Цей твір - перлина української літератури.
Але важкий для розуміння... (принайні з першого разу мало що врізається в пам`ять)
Стрічка RSS коментарів цього запису