В ы б о р н ы й. Воно так! Тілько великим грішникам часто і даром проходить, а маленьким грішникам такого задають бешкету, що і старикам невпам'ятку. Добре, пане возний, я вас поважаю і зараз іду до старої Терпилихи. Бог зна, до чого веде, - може, воно і добре буде, коли ваша доля щаслива.

Дует № 7
Ввозный и виборний

Ой доля людськая - доля єсть сліпая! 
Часто служить злим, негідним і їм помагає. (2)

Добрі терплять нужду, по миру товчуться, 
І все не в лад їм приходить, за що не возьмуться. (2)

До кого ж ласкава ся доля лукава, 
Такий живе як сир в маслі, спустивши рукава. (2)

Без розума люди в світі живуть гарно, 
А з розумом та в недолі вік проходить марно. (2)

Ой доле людськая, чом ти не правдива, 
Що до інших дуже гречна, а до нас спесива. (2)

(По окончании пения уходят).

Сцена переменяется й представляет внутреннось хаты Терпилихи.