http://www.zoofirma.ru/

Батько та дочка. Борис Грінченко - 10

Зміст статті

— Ну, та як же воно було?
— Так! — відмовив Семен, сидячи й кривлячись часом, певне з болю.— Ми били вугіль удвох з Іваном. Коли це як зашумить! Ми зирк,— а вода так і суне!
Кинулись бігти,— так хіба ж його втечеш? Як ухопило нас, як понесло!.. Зараз я Івана й загубив,— утоп, мабуть, бідолаха. А я вже силкуюся тільки, щоб далі від стін та від стовпів бути. А воно мене як закруте та об стовп головою — лусь!
Почорніло мені в очах,— от, думаю, край! Аж воно, хвала богові, й нічого — мабуть, не дуже вдарило. Потім ще не раз било, та не головою. Якби була сторчова шахта,— пропав би! Ну, а з похідної винесло водою на білий світ.
— А правда,— казав якийсь шахтар,— у сторчовій край! А з похідної може й винести. Щастя твоє!
— Та звідки ж та вода взялася? — допитувався другий шахтар. Хтось одмовив:
— Та з старої шахти. Уже, мабуть, з рік, як вона повна води — залило ж. Вони, мабуть, підійшли під неї або до неї та й пробилися туди,— от воно й залило.
— А ти хіба знаєш?
— Авжеж знаю, бо в старій шахті було повно води, а тепер у глиб вода пішла.
— Лихо та й годі!
— А скільки людей у шахті? — спитавсь управитель у десятника.
— Та, хвала богові, не багато: було десятеро, одного винесло, а дев'ятеро там,—
відмовив той.
Маруся протовпилася аж до шахти. Це була не сторчова шахта, не така, як колодязь, а була це похідна шахта, така, що як печера йшла у землю вглиб, і шахтарів не спускано в неї, як у сторчову, а вони просто ходили туди... Тепер вона була вщерть повна нечистої, якоїсь рудої води. Вода дійшла вже доти, поки їй треба було, і стояла тихо. Шахта здавалася зовсім мертвою. І справді,— вона була могильною ямою тим нещасливим, що в їй робили. І її, Марусин, батько в цій ямі.
Маруcя, знесилена, сіла на вугільний вагончик, що там стояв: Галька сіпала її за руку, казала, що треба відійти від шахти, але Маруся мов не чула її, сиділа непорушне, втупивши очі в ту яму з каламутною водою, що поглинула її батька. Галька підождала трохи, а далі, бачивши, що Маруся не хоче йти з нею, відійшла.
Тим часом людей побільшало. Поприбігали шахтарі з другої шахти. Привезено смоки, локомобіль маненький, і почали їх становити.

Теги: 8 клас, українська література, читати онлайн, завантажити безкоштовно

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/