Найпоширеніші випадки чергування голосних звуків

Категорія Фонетика. Графіка

Закріпи знання з тренувальними тестами!
Запускаємо Youtube канал "Світу слова" - приєднуйся!
Ласкаво просимо в "Світ слова"

Підготовка до ЗНО з української мови та літератури
індивідуально і в групах від автора сайту "Світ слова"
Запис за телефоном (viber) 0664302060

Чергування звуків в українській мові має історичний характер. Воно відбиває дуже давні зміни в мові. Зокрема вчені одними з найдавніших і найпоширеніших чергувань голосних звуків вважають наступні:

[е] - [о]: брести – бродити, нести – носити, везти – возити;

[і] - [а]: лізти – лазити; сідати – садити;

[е] - [і]: гребти – вигрібати; зачепити – зачіпати;

[о] - [а]: допомогти – допомагати, котити – катати.

Увага! Зміна звука в корені не міняє сам корінь, такі слова все одно залишаються спільнокореневими, якщо корені несуть одне й те саме значення: нести і носити ( корінь: нес і нос)

[е] - [и] – нуль звука: беру – збирати – брати, терти – стрирати – тру.

До давніх чергувань також належать: [у] - [ов] ( кузня – коваль) та [и] - [ов] (рити – рови).

Якщо попередні чергування характерні для всіх слов’янських мов, то чергування [о] та [е] з нулем звука є суто східнослов’янським: сон – сну, хлопець – хлопця. [о] та [е] в таких випадках називаються випадними.

Читати продовження статті про чергування голосних.