http://www.zoofirma.ru/

Родовий відмінок однини іменників ІІ відміни (закінчення -а(-я) чи -у(-ю))

Увага! Тренувальні тести з теми

Запускаємо Youtube канал "Світу слова" - приєднуйся!

  Підготовка до ЗНО з української мови та літератури
індивідуально і в групах від автора сайту "Світ слова"
Запис за телефоном (viber)  0664302060

Підказка: Перед вами найскладніше правило української мови, в ньому багато як пунктів, так і винятків. Винятки (виділено в кожному пункті, де вони є) - варто вивчити напам'ять. А допомогти загалом орієнтуватись в цих правилах може проста річ: все, що конкретне, можна полічити - має закінчення -а(-я) в родовому відмінку однини, все, що абстрактне, до чого не можна доторкнутись, - закінчення -у(-ю).

Підказка:

закінчення -А(-Я) мають іменники, які мають форму, до яких можна доторкнутись, які можна порахувати.

Якщо хоча б одна умова не спрацьовує – закінчення -У(-Ю)

Зверніть увагу: кольором у наступних таблицях позначено парні правила. Їм треба приділити особливу увагу. Для нормального перегляду таблиці поверніть смартфон горизонтально.

 

Закінчення -а (-я) мають іменники:

Закінчення -у (-ю) мають іменники:

а) назви чітко окреслених предметів, речей, які піддаються лічбі, тобто такі, що мають певну форму:

листка, ясена, портфеля

(але: трону, атласу, стола (столу), моста (мосту))

а) Назви установ, організа­цій, їх підрозділів:

офісу, театру, департаменту, вокзалу, штабу

Але: бліндажа, гаража, куреня, млина, еркера, хліва.

б) назви осіб, імена та прізвища, професії

Шевченка, Лук’яна, студента, тесляра

б) назви явищ природи:

жару, грому, морозу, туману, граду, дощу, циклону

в) назви персоніфікованих осіб і явищ

Мороза, Вітра, генія

в) назви матеріалів та речовин:

цукру, оцту, граніту, гіпсу (але: хліба, вівса)

г) назви планет, небесних тіл:

Сатурна, Місяця, астероїда, метеорита

Але: космосу

г) сукупність, збірні поняття:

оркестру, танцю, батальйону, гурту

(але: гуртка, садка, табуна)

д) назви днів тижня та місяців:

понеділка, вересня, червня

д) назви почуттів, фізичного і психічного стану:

жалю, жаху, болю, сміху, гніву, страху, суму

(але: гріха)

е) назви різних мір, площі, довжини, ваги, часу:

кілометра, акра, карата

(але: віку, кварталу, ранку, року)

е) назви середовища, чітко не окресленого простору:

краю, лугу, яру, рову, простору, небокраю

(але: бугра, горба, хутора, берега

зменшені форми, наприклад: ліска, лужка)

є) назви тварин, дерев:

вола, клена

є) кущові і трав'янисті рослини, сорти дерев:

гороху, барвінку, Ренклоду (сорт слив)

(але: будяка, чагаря)


ж) наукові терміни (мова, математика):

префікса, метода, сектора

(але: роду, виду, способу, складу, синтаксису, стану)

۩

ж) терміни іншомовного походження, фізичні, хімічні процеси, літературознавчі терміни:

аналізу, електролізу, імпульсу, синтезу, ферменту, розподілу, жанру, епосу, памфлету

(але: дифірамба, мадригала)

۩

з) назви грошових одиниць, а також числові назви:

долара, фунта, карбован­ця, мільярда,

з) назви держав і територій:

Китаю, Тунісу, Криму, Донбасу

и) назви населених пунктів:

Харкова, Парижа, Голосієва, Орла, Гадяча, Севастополя, Відня

и) назви населених пунктів, у яких друга частина співзвучна з загальною назвою, що має закінчення -у,

Красного Лиману, Березового Гаю


і) назви річок з наголошеним закінченням А/Я в Р.в.

Дінця, Дніпра

і) назви річок, у яких наголос не падає на А/Я,

а також назви озер, гір, островів, течій і т. ін.:

Дунаю, Бугу, Нілу, Єнісею. Уралу, Кавказу, Мічигану, Паміру


ї) назви машин, деталей:

мерседеса, москвича, ком­байна, трамвая, двигуна,

ї) спортивні терміни, назви танців, будівель, споруд та їх частин:

міні-футболу, волейболу, вальсу

(але: гопака, тропака, козачка), стадіону, палацу, даху

й) слова іншомовного походження, що означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та частини їх, а також українські суфіксальні слова-терміни:

конуса, домкрата, ребуса, відмінка, графіка, ромба, іменника, прямокутнка, перпендикуляра

й) назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, абстрактні поняття:

розвитку, колоквіуму, ритму, часу, хисту, прогресу, слуху, характеру, відльоту, переїзду, крику, виступу

(але: ривка, стрибка, стусана, пікніка)

к) частини тіла, органи

носа, нігтя

(але: стравоходу, мозку)

к) складні слова, що не мають суфіксів, крім назв істот:

самоаналізу, живопису, родоводу, світогляду,

(але: пароплава, електровоза, телевізора, телетайпа)

Увага! Іменники середнього роду в Р.в. завжди мають закінчення а(я): села, поля.

л) іменники, що мають префікси, крім назв істот:

обліку, відклику, усміху, поспіху, експорту

Табличка картинкою:

 Правила детально:

1. У родовому відмінку однини іменники другої відміни залежно від їхнього значення мають закінчення -а, -я або -у, -ю.

1) Іменники середн. роду в родовому відмінку однини закінчуються тільки на -а (у твердій та мішаній групах), (у м’якій групі): міста, села; плеча, прізвища; знання, знаряддя, моря, обличчя, поля.

2) Іменники чол. роду в родовому відмінку однини приймають закінчення -а (у твердій та мішаній групах), (у м’якій групі), коли вони означають:

а) Назви осіб, власні імена та прізвища: промовця, робітника, студента, тесляра, учителя; Андрія, Дмитра, Дорошенка, Франка;

також персоніфіковані предмети та явища: Вітра, Ліса, Мороза та ін.

б) Назви тварин і дерев: ведмедя, вовка, дуба, кілка, коня, пса, ясеня.

в) Назви предметів: гвинта, замка, малюнка, ножа, олівця, піджака, плаща, портфеля, стола (й столу).

г) Назви населених пунктів: Воронежа, Голосієва, Житомира, Києва, Лондона, Луцька, Миргорода, Новгорода, Парижа, Святошина, Тернополя, Харкова.

Примітка. Але -у, -ю пишеться у складених назвах населених пунктів, другою частиною яких є іменник, що має звичайно в родовому відмінку закінчення -у: Давидового Броду, Зеленого Гаю, Красного Лиману, Кривого Рогу, Червоного Ставу, Широкого Яру тощо.

д) Інші географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності -ов, -ев (-єв), -ин (-їн): Дінця, Дністра, Іртиша, Колгуєва, Орла, Остра, Пирятина, Псла, Пскова, Тетерева.

е) Назви мір довжини, ваги, часу тощо: гектара, грама, метра, місяця, процента, тижня (але віку, року);

назви місяців і днів тижня: вівторка, жовтня, листопада (але листопаду — назва процесу), понеділка;

назви грошових знаків: гроша, долара, карбованця, фунта стерлінгів, червінця; числові назви: десятка, мільйона, мільярда.

є) Назви машин та їх деталей: автомобіля, дизеля, комбайна, мотора, поршня, трактора.

ж) Терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини: атома, катода, конуса, радіуса, ромба, сегмента, сектора, синуса, шківа тощо, а також українські за походженням суфіксальні слова-терміни: відмінка, додатка, займенника, іменника, трикутника, чисельника, числівника тощо,

але: виду, роду, синтаксису, складу, способу (про інші категорії термінів див. п. 3).

3. Закінчення -у (у твердій і мішаній групах), -ю (у м’якій групі) мають іменники чоловічого роду на приголосний, коли вони означають:

а) Речовину, масу, матеріал: азоту, асфальту, бальзаму, борщу, водню, воску, гасу, гіпсу, граніту, квасу, кваску, кисню, льоду, меду, медку, піску, пороху, сиру, спирту, але хліба.

б) Збірні поняття: ансамблю, атласу, батальйону, березняку, вишняку, гаю, гурту, загалу, капіталу, каравану, каталогу, кодексу, колективу, лісу, оркестру, парку, полку, пролетаріату, реманенту, рою, саду, сушняку, тексту, товару, тріумвірату, хору;

сюди належать назви кущових і трав’янистих рослин: барвінку, бузку, буркуну, гороху, звіробою, молочаю, очерету, чагарнику, щавлю, ячменю (але вівса),

а також назви сортів плодових дерев: кальвілю, ренету, ренклоду та ін.

в) Назви будівель, споруд, приміщень та їх частин: вокзалу, ґанку, даху, заводу, залу, замку, каналу, коридору, магазину, мезоніну, метрополітену, молу, палацу, поверху, сараю, тину, універмагу, шинку,

але (переважно з наголосом на закінченні): бліндажа, гаража, куреня, млина, хліва; -а (-я) вживається також в іменниках — назвах архітектурних деталей: карниза, еркера, портика; обидва закінчення — -а (-я) та -у (-ю) приймають іменники: мосту й моста, паркану й паркана, плоту й плота.

г) Назви установ, закладів, організацій: інституту, клубу, комісаріату, комітету, радгоспу, університету, штабу.

д) Переважна більшість слів зі значенням місця, простору тощо: абзацу, валу, байраку, краю, лиману, лугу, майдану, рову, ручаю, світу, уривку, яру,

але: горба, хутора тощо, а також зменшені форми на -к: ліска, майданчика, ставка, ярка.

е) Явища природи: вихору, вогню, вітру, граду, грому, дощу, жару, землетрусу, інею, морозу, туману, урагану, холоду.

є) Назви почуттів: болю, гніву, жалю, страху.

ж) Назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних і абстрактних понять: авралу, бігу, винятку, галасу, грипу, дисонансу, догмату, екзамену, експорту, екскурсу, звуку (але, як термін, звука), ідеалу, інтересу, канону, кашлю, клопоту, колоквіуму, конфлікту, крику, лету (льоту), ляпасу, мажору, міражу, мінімуму, модусу, моменту, принципу, прогресу, процесу, реалізму, регресу, рейсу, ремонту, ритму, руху, світогляду, сорту, спорту, способу, стиду, стогону, тифу, толку, хисту, ходу, шуму, але: ривка, стрибка, стусана.

з) Терміни іншомовного походження, що означають фізичні або хімічні процеси, частину площі й т. ін.: аналізу, електролізу, імпульсу, синтезу, ферменту,

а також літературознавчі терміни: альманаху, епосу, жанру, журналу, міфу, нарису, образу, памфлету, роману, стилю, сюжету, фейлетону тощо.

и) Назви ігор і танців: баскетболу, вальсу, волейболу, краков’яку, танку, танцю, тенісу, футболу, хокею, але: гопака, козака.

і) Більшість складних безсуфіксних слів (крім назв істот): водогону, вододілу, водопроводу, живопису, живоплоту, манускрипту, родоводу, рукопису, суходолу, трубопроводу, але: електровоза, пароплава.

ї) Переважна більшість префіксальних іменників із різними значеннями (крім назв істот): вибою, випадку, вислову, відбою, відгуку, заробітку, затору, запису, опіку, опуху, побуту, поштовху, прибутку, прикладу, проводу (дріт), сувою, усміху, успіху.

й) Назви річок (крім зазначених у п. 1), озер, гір, островів, півостровів, країн, областей і т. ін.: Амуру, Бугу, Гангу, Дону, Дунаю, Єнісею, Нілу, Рейну, Сейму; Байкалу, Ельтону, Мічигану, Світязю, Чаду; Алтаю, Ельбрусу, Паміру, Уралу; Котліну, Кіпру, Криту, Родосу, Сахаліну, Каніну, Пелопоннесу; Алжиру, Афганістану, Казахстану, Єгипту, Іраку, Китаю; Донбасу, Ельзасу, Кавказу, Сибіру.

Примітка. У ряді іменників зміна закінчення впливає на значення слова: алмаза (коштовний камінь) – алмазу (мінерал), акта (документ) — акту (дія), апарата (прилад) — апарату (установа), блока (у техніці) — блоку (об’єднання держав), буряка (одиничне) — буряку (збірне), вала (деталь машини) — валу (насип), елементу (абстрактне) — елемента (конкретне), інструмента (одиничне) — інструменту (збірне), каменя (одиничне) — каменю (збірне), клина (предмет) — клину (просторове поняття), пояса (предмет) — поясу (просторове поняття), рахунка (документ) — рахунку (дія), терміна (слово) — терміну (строк), фактору (чинник) – фактора (маклер) і т. ін.

Увага! Тренувальні тести з теми

Запускаємо Youtube канал "Світу слова" - приєднуйся!

автор - Леся Скорик © "Світ слова"

Читайте також інші теми розділу "Фонетика" та "Лексикологія. Фразеологія""Будова слова. Словотвір,"Синтаксис.Пунктуація" згідно вимог ЗНО.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/