Увага! Тренувальні тести
Запускаємо Youtube канал "Світу слова" - приєднуйся!
П'єса корифея українського театру Івана Карпенка-Карого "Мартин Боруля" написана в останній чверті 19 століття, більш як через 200 років після оригінального "Міщанина-шляхтича" Мольєра. І хоча основна проблематика цих творів співпадає - прагнення посісти вище суспільне становище, зрівнятися з дворянами, однак якщо в "Міщанині-шляхтичеві" переважає комедійна складова і вигадка, то прототипом Мартина Борулі став батько І.Карпенка-Карого.
Автор українського міщанина зумів в творі не лише змусити нас сміятися, але й відчути економічну і деякою мірою політичну тогочасну ситуацію, показати абсурдність бюрократичного апарату, який переписуючи і фіксуючи "приходящіє" та "ісходящіє" носив мундири із золотим позументом.
Вистава Тернопільского театру 1989 року. Перша частина.
Окрім блискучої сатири на посади загребущі, в творі дуже влучно подано характеристику професії "адвоката" (хай вибачать фахівці цієї справи). Та й доцільність мати гучну посаду, але отримувати копійки? Твір якраз для тих, хто зараз вибирає дорогу в житті.
Друга частина вистави.
Прочитати текст трагікомедії "Мартин Боруля".
Повернутись до розілу "Відео. Екранізації".