http://www.zoofirma.ru/

Мамо, я хочу кричати!

Мамо, я хочу кричати!... 
а стомлено лиш шепочу
Душа від незримої втрати 
німо зайшлася в плачу.
Сива моя берегине, 
солі мені не даси,
Передаси на споминок 
рідного краю краси.
Чуєш тривоги душею, 
чуєш душею плачі.
Я не можу без тебе... 
І збирайся хутчіш
Я тобі снилася нині... 
А в мене проклято сон.
Навіть у сні, в маровинні
Не вертаюсь до рідних вікон.
Надірвалась я просто, зірвалась,
Просто рану відкрила нову,
Але пильно як я намагалась...
Я тут ніби в трансі живу.
Чую серце твоє десь тут близько,
Розірватись не можемо ми.
От тому тобі маровиська,
А мені - безсоння чуми.
Чуже місто наділить знаннями
Подарує друзів найкращих.
Але очі моєї мами
Не згадати все важче і важче

18.10.1996
автор - Леся Скорик © "Світ слова"



Теги: вірші, поезія, інтимна лірика, мама

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/