http://www.zoofirma.ru/

У час самотини, коли п'ю каву

У час самотини, коли п'ю каву,
Якої не люблю.
Яку заварила, щоб не бути самотньою.
І на яку все-одно ніхто не прийшов.
Вибираю вірші і сную думки
Навіщо?
Не знаю: я - німота.
Нема в мене нічого у серці
сльота.
А кава горяча пече.
На дворі вересень, осінь.
Й сльоза з очей не тече,
Коли не просять.

автор - Леся Скорик © "Світ слова"

Теги: вірші, поезія, інтимна лірика, біль

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/