http://www.zoofirma.ru/

Плакало серце

Плакало серце тихо й нежданно,
Плакало серце від завданих ран,
Криваво стікали краплі тьмяно,
Падаючи на міжстіння мембран.
Плід від плоду межують стіною,
Що просотує життя і любов!
Не став Бог опікуватись мною,
Бо цю гіркоту я п'ю знов і знов.

13.07.1998
автор - Леся Скорик © "Світ слова"

Теги: вірші, поезія, інтимна лірика, біль

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/