Як гірко надії б'ються,
Як кришталеві дзвоники.
Я вірші читаю як послугу,
Послухайте, не відштовхніть.
Я напевно забагато хочу.
Я хочу комусь пожалітись
А нікому я тут не треба
Хоч біль у серці стримить.
13.07.1998
автор - Леся Скорик © "Світ слова"
Як гірко надії б'ються
Теги: вірші, поезія, інтимна лірика, біль