Душе моя, серце моє,
Мозок заклятий.
Допоки замкненій в тобі
Мені ридати?
Допоки слів пташок
Пускать у грози?
Допоки квіти поливать
Мені в морози?
Допоки крівцею поїть,
Тебе ката?
Скажи, дай відповідь,
Душе клята.
Допоки плакати мені
У німоти?
Допоки бідній голові
Роботи?
Скажи, єство, допоки ще
Мені боротись,
Щоб прорубатися у світ?
Чи впокоритись?
Слова чужі із мого язика
І з мого горла.
Чому, коли душа жива
Камінь огорне?

автор - Леся Скорик © "Світ слова"