- 1-
У тиші фільварку, який називають життям,
Де німо зростаються й нищаться тіні,
В безглузді породжень, навспереч смертям
Співа-озивається серце людини.
І чорно-багряний малюнок облич
Змивають сльозою синьою чистою.
В суцільнім безглузді в куточку зіниць
Ховається щастя визискуване
Ніхто їх не бачить, почути дарма,
Проходячи повз, проходячи на.
І тільки одна стоголоса біда
Всім може озватись...

автор - Леся Скорик © "Світ слова"