Те, здається простим
Крок, слово, вчинок,
Та на ньому стоять світи,
В цьому суть єдина
Ось та межа, та грань,
Де важко так усвідомить:
Крок - і нема світань
Слово... й немає дому.
Хочеш іти вперед,
Але частіше вертаєш,
Гірко, життя не мед,
У тебе ніхто не питає.
А задумавсь чи ти колись?
Сила цього незборима!
Слово - летиш увись,
Вчинок - і ти людина.

07.08.99
автор - Леся Скорик © "Світ слова"