У кожному кроці,

У кожному слові,

Чекаю від світу любові.

У кожному звуці,

У кожному русі

Я дожидаю ілюзій.

Самотня, хоробра,

Слабка і нещира,

Я добра і ница,

Як віра-зневіра.

Вже котре століття блукаю світами.

Шукаю кохання, Зневаги і тями.

Стають всі питання так гостро і кволо:

Хто вигадав муки? Звертатись до кого?

І сотнями тисяч знак окликів коми.

Борися, хилися, іди в невідоме.

Там за небосхилом, за крок,

Десь за рогом…

Заховане щастя, любов і тривога.

12.02.08

автор - Леся Скорик © "Світ слова"