http://www.zoofirma.ru/

До визволителів мого селища

Нині небо на диво синє.

Білі й маленькі в нім хмарки.

Нині пісня тихо лине,

Лине-плине крізь роки.

І повертається через століття

У піснях скіфів, і козаків

Пісня наших визволителів,

тих, що загинули в ті роки.

Тихо плакали ветерани,

Впала мамина сльоза

На кривавії пам'яті рани

Тих, що загинули, згадай.

Гули бої, солдати йшли

із боєм уперед.

Ось там дивись упав грузин

На землю, що мов мед.

На землю благодатну ту,

Якій лише б родить,

На ту, що зустріла війну,

Немов старий солдат.

Умер хлопчина і земля

криваві сльози ллє.

Умер, але він захистив

життя, буття твоє.

автор - Леся Скорик © "Світ слова"

Теги: вірші, громадянська лірика, поезія, ветерани, визволителі, велика вітчизняна війна, друга світова війна

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/