http://www.zoofirma.ru/

Зітхали тихо липи в надвечір'ї

Зітхали тихо липи в надвечір'ї
І заливався, тьохкав соловей
І ми зустрілись у однім сузір'ї
Крізь клекіт днів і неспання ночей
І час спинився в щасті нашім
І все довкола зникло, і тоді
Крізь думку, тіло, очі, думу
З'єднали нас ясні нитки
Вони засяяли незримо
Небаченим іще вогнем
І в мить оцю нерозділиму
Ми їх не розірвем.

жовтень 1994 р

автор - Леся Скорик © "Світ слова"

Теги: вірші, кохання, любов, поезія, інтимна лірика

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/