http://www.zoofirma.ru/

Тропи за програмою ЗНО 2020 року

ТРОПИ

 

  1. Епітет— художнє означення, майже будь-який прикметник в тексті.

Віють вітри, віють БУЙНІ (Маруся Чурай).

 

- Постійний епітет – різновид епітета, означення, яке вживається зі словом постійно.

Вовк який – СІРИЙ. Калина яка? ЧЕРВОНА.

Вслухайтесь в речення:

Зацвіла в долині ЧЕРВОНА калина (Т. Шевченко).

Калина цвіте білим, як видно на фото, але епітет настільки зрісся, що вживається постійно.

 

  1. Порівняння — впізнаємо по ЯК, МОВ, НІБИ, НАЧЕ (порівняльні сполучники)

Так, МОВБИ ДЕСЯТЬ СОКОЛІВ, на струни

Пускав він віщі пальці, й рокотали

Самі ті струни - славили князів. (Слово про Ігорів похід)

* * *

Народе мій, замучений, розбитий,

МОВ ПАРАЛІТИК ТОЙ НА РОЗДОРОЖЖУ,

Людським презирством, ніби струпом, вкритий. (І. Франко)

 

- Заперечне порівняння  (різновид порівняння) — будується за формулою: "не те, а те", «то не те існує, то зовсім інше є».

ТО НЕ СОРОКИ ЗАСКРЕКОТАЛИ — ПО СЛІДУ ІГОРЕВІМ ЇЗДИТЬ ГЗАК ІЗ КОНЧАКОМ. (Гзак із Кончаком, мов сороки).

"НЕ БУРЯ НЕСЕ НАД СТЕПОМ СОКОЛІВ -

ВОРОННЯ ЛЕТИТЬ ДО ДОНУ, ЧУЮЧИ БІДУ".

 

  1. Метафора – хтось щось робить нетипове.

КІТ ПОСМІХАВСЯ У ВУСА.

ІВАНКО ПОЛЕТІВ у магазин по цукерки.

 

- Персоніфікація (уособлення) (різновид метафори) – перенесення х живого на неживе.

ВЕСНА ГОВОРИТЬ ДО МЕНЕ НІЖНИМ ВІТЕРЦЕМ;

ЛІТО ЗАСОРОМИЛОСЯ СВОЄЇ КРАСИ;

ЛИХО ОЖИЛО.

 

- Алегорія (різновид метафори) абстрактне втілене в конкретний образ, використовується в байках.

З чим асоціюється ЛИСИЦЯ – ХИТРІСТЬ.

А ЗАЄЦЬ – БОЯГУЗ.

Насправді звірі хочуть жити і їсти. А на них перенесено людські риси.

СОВА – МУДРІСТЬ.

ЛЕВ – ХОРОБРІСТЬ.

 

- Символ (різновид метафори) – конкретний предмет виражає суть якогось явища.

Споконвіку ПРОМЕТЕЯ там орел карає

 (Прометей – символ нескореності).

Дивлюся я, що дальш буде,

Що буде робити

МІЙ МЕДВЕДИК!

(Ведмідь – символ російського царату).

 

  1. Метоніміязаміна назви предмета на підставі зв'язків

Читати ШЕВЧЕНКА (твори Шевченка)

З'їсти ТАРІЛКУ (їжу в тарілці)

 

- Синекдоха (різновид метонімії) заміна однини на множину і навпаки.

БЕРЕЖИ КОПІЙКУ!

ЛЮДИНА ходить по планеті;

Нехай мовчать АМЕРИКИ Й РОСІЇ, Коли я з тобою говорю!

 

  1. Гіперболапоетичне перебільшення.

ТАК НІХТО НЕ КОХАВ! ЧЕРЕЗ ТИСЯЧІ ЛІТ ЛИШ ПРИХОДИТЬ ПОДІБНЕ КОХАННЯ.

А сома... сома менi самому доводилося бачити такого ЗАВБIЛЬШКИ, ЯК КОМБАЙН! ТIЛЬКИ ТРОХИ ДОВШОГО.

 

  1. Літотапоетичне переменшення.

Бабуся малесенька, ЛЕДВЕ ОД ЗЕМЛІ ВИДНО. Марко Вовчок

 

  1. Оксиморон (оксюморон) – поєднання непоєднуваного.

ЖИВИЙ ТРУП;

ГАРЯЧИЙ СНІГ;

КАЗАВ СЛІПИЙ: ПОБАЧИМО

 

  1. Паралелізм (психологічний паралелізм) – паралель між станом природи і станом людини.

1 рядок природа – 1 людина:

ЧИ НЕ ТОЙ ТО ХМІЛЬ, ЩО КОЛО ТИЧИН В'ЄТЬСЯ?

ГЕЙ, ТОЙ ТО ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, ЩО З ЛЯХАМИ Б'ЄТЬСЯ.

 

Або 2 рядки природа – 2 людина:

ВІЮТЬ ВІТРИ, ВІЮТЬ БУЙНІ,
АЖ ДЕРЕВА ГНУТЬСЯ,
ОЙ ЯК БОЛИТЬ МОЄ СЕРЦЕ,
А СЛЬОЗИ НЕ ЛЛЮТЬСЯ.

 

  1. Анафора  (єдинопочаток) — 2 і більше рядків (або строф) починаються з того самого слова (може бути службовою частиною мови) або речення

НЕ вернуться сподівані

НЕ вернеться воля,

НЕ вернуться запоржці,

НЕ встануть гетьмани,

НЕ покриють Україну

Червоні жупани (Т. Шевченко).

 

  1. Епіфора (єдинокінець)2 і більше рядків (строф) закінчуються тим самим словом (реченням)

Всякому місту — звичай і права,

Всяка тримає свій ум голова;

Всякому серцю — любов і тепло,

Всякеє горло свій смак віднайшло.

Я Ж У ПОЛОНІ НАВ'ЯЗЛИВИХ ДУМ:

ЛИШЕ ОДНЕ НЕПОКОЇТЬ МІЙ УМ.

(Виділеними рядками закінчується 3 строфи вірша "Всякому місту звичай і права" Г. Сковороди)

 

  1. Антитеза – протиставлення понять. Є сполучник А або ж цей сполучник можна вставити в речення.

Полягло НАШИХ ЧИМАЛО,
А ТАТАР УТРОЄ.

Пан ГУЛЯВ У СЕБЕ В ЗАМКУ — У ЯРМІ ГУЛЯЛИ люди» (Леся Українка)

 

  1. Інверсія – неправильний порядок слів у реченні.

ДІВЧИНА МОЛОДА ТА Й КОЗАКА ВИГЛЯДА. (Молода дівчина виглядає козака)

ЙДЕ ВЕСНА ЗАПАШНА. (Запашна весна йде)

 

  1. Тавтологіяповтор тих самих або спільнокореневих слів.

ЗЕЛЕНІЄ ЗЕЛЕНА ЗЕЛЕНЬ.

ЮНИЙ ЮНАК.

 

  1. Риторичне запитання – питання, яке не потребує відповіді або нема кому на нього відповісти.

ДУШЕ МОЯ,

ЧОГО ТИ СУМУЄШ? (Т. Шевченко)

 

  1. Риторичне звертання – звертання до того, що не може відповісти.

Не хилися, ЯВОРОНЬКУ: ще ти зелененький!

 

  1. Рефрен – приспів, повтор кількох рядків.

Радуйся, ой радуйся, земле, Син Божий народився!

 

  1. Алітерація – повтор подібних прриголосних.

БлиЖЧає, дуЖЧає, тяЖЧає!

 

  1. Асонанс – повтор подібних голосних.

І день Іде, І ніч Іде.

 

  1. Алюзія – вказівка, аналогія, натяк на якийсь факт, явище.

Назва роману Василя Барки "Жовтий князь" про голодомор в Україні є алюзією на біблійного вершника на жовтому коні з книги Об'явлення 6:8 (чалий = блідий жовтий): "І я глянув, і ось кінь чалий. А той, хто на ньому сидів, на ім'я йому Смерть, за ним же слідом ішов Ад. І дана їм влада була на четвертій частині землі забивати мечем, і голодом, і мором, і земними звірми."

Увага! Тренувальні тести з теми

Запускаємо Youtube канал "Світу слова" - приєднуйся!

автор - Леся Скорик © "Світ слова"

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/