Сон (“У всякого своя доля…”) Тарас Шевченко - 21

Сторінка 22 із 34

Облизався неборака

Та меншого в пузо -

Аж загуло!.. а той собі

Ще меншого туза

Межи плечі; той меншого,

А менший малого,

А той дрібних, а дрібнота

Уже за порогом

Як кинеться по улицях,

Та й дівай місити

Недобитків православних,

А ті голосити;

Та верещать; та як ревнуть:

"Гуля наш батюшка, ґуля!

Ура!..ура!..ура! а, а, а..."

Зареготався я, та й годі;

А й мене давнули

Таки добре. Перед світом

Усе те заснуло;

+2 #2 kira_kodrjana@inbox. 12.05.2013, 21:04

Господи, в його віршах стільки стогону та нарікань на лиху долю, аж читати соромно :sad:

+9 #1 Oleg 17.02.2011, 17:08

Москалі хай почитають!!!