http://www.zoofirma.ru/

МОЙСЕЙ. Іван Франко - 3

Зміст статті

 

II

Лиш один з-поміж сеї юрби

У шатрі не дрімає
І на крилах думок і журби
Поза гори літає.

Се Мойсей, позабутий пророк,

Се дідусь слабосилий,
Що без роду, без стад і жінок
Сам стоїть край могили.

Все, що мав у житті, він віддав

Для одної ідеї,
І горів, і яснів, і страждав,
І трудився для неї.

Із неволі в Міцраїм свій люд

Вирвав він, наче буря,
І на волю спровадив рабів
Із тіснин передмур'я.

Як душа їх душі, підіймавсь

Він тоді многі рази
До найвищих піднебних висот
І вітхнення, й екстази.

І на хвилях бурхливих їх душ

У дні проби і міри
Попадав він із ними не раз
У безодню зневіри.

Та тепер його голос зомлів

І погасло вітхніння,
І не слухає вже його слів
Молоде покоління.

Ті слова про обіцяний край

Для їх слуху — се казка;
М'ясо стад їх, і масло, і сир —
Се найвищая ласка.

Що з Міцраїм батьки і діди

Піднялись до походу,
На їх погляд, се дурість, і гріх,
І руїна народу.

Серед них Авірон і Датан

Верховодять сьогодні;
На пророцькі слова їх одвіт:
«Наші кози голоднії»

І на поклик його у похід:

«Наші коні не куті».
На обіцянки слави й побід:
«Там войовники люті».

На принади нової землі:

«Нам і тут непогано».
А на згадку про божий наказ:
«Замовчи ти, помано!»

Та коли загрозив їм пророк

Новим гнівом Єгови,
То йому заказав Авірон
Богохульні промови.

А на зборі Ізрайля синів,

Честь віддавши Ваалу,
Голосистий Датан перепер
Ось якую ухвалу:

«Хто пророка із себе вдає,

І говорить без зв'язку,
І обіцюе темній юрбі
Божий гнів або ласку, —

Хто до бупту посміє народ

Накликати, до зміни.
І манити за гори, настріть
Кінцевої руїни, —

Той на пострах безумцям усім

Між отсим поколінням
Най опльований буде всіма
І побитий камінням».

Теги: зно, список літератури, українська література, читати онлайн, завантажити безкоштовно

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/