Я В Л Е Н И Е 8 

Петро (один).

Горько мені слухати, що Терпилиху зоветь другий, а не я, тещею. Так Наталка не моя? Наталка, котору я любив більше всього на світі; для которої одважовав жизнь свою на всі біди, для которої стогнав під тяжкою роботою, для которої скитався на чужині і заробленую копійку збивав докупи, щоб розбагатіть і назвать Наталку своєю вічно! І коли сам бог благословив мої труди, Наталка тогді достається другому! О злая моя доле! Чом ти не такая, як других? (Поет).
№ 16
Та йшов козак з Дону, та з Дону додому, 
Та з Дону додому, та сів над водою.

Сівши над водою, проклинає долю:
Ой доле, ти, доле, доле моя злая!

Доле моя злая, чом ти не такая! 
Чом ти не такая, як доля чужая?

Другим даєш лишнє, мене ж обижаєш, 
І що мені миле, і те однімаєш.

Не спасибі долі, коли козак в полі, 
Бо коли він в полі, тогді він на волі.

Ой, коли б ти, доле, вийшла ко мні в поле, 
Тогді б ти згадала, кого обижала.