7. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
(1) Коли лежиш у полі обличчям до/гори і вслухаєшся в многоголосу тишу полів, то помічаєш, що в ній є щось не/земне, а небесне. (2) Щось ніби/то свердлить там небо, струже метал, а в/низ спадають тільки дрібні, просіяні звуки. (3) Куди не кинь оком, ниви шумлять круг мене, часом заважаючи почути дзвінкі переливи. (4) Коли жену від себе голоси поля, на мене кидають з неба свою дзвінку пісню жайворонки. (5) Та пісня будить [...]: чим більше слухаєш, тим більше хочеться почути. (6) Тепер я щовечора йду в поле й годинами слухаю як у небі співають хори, грають цілі оркестри.
Навіть далекий вогник на хуторі біля містка теж здається мені зорею, що стала в чиємусь вікні, щоб радісніше жилося добрим людям.
Я так люблю життя, що хотів би прожити його до останньої хвилини.
Після того як луг покосять, знову трави ростуть в цвіту.
Не все те не правильне що тобі не зрозуміле.
Матеріали для підготовки
Розділові знаки в складному реченні
*****************************
Підготовка до ЗНО з української мови та літератури
індивідуально і в групах від автора сайту "Світ слова"
Запис за телефоном 0664302060