2. Доречне завершення речення «А я стою, затамувавши подих і [...]» наведено в рядку

(1) На невеличкій прогалині тут, посеред гори, розкинулася пасіка. (2) Високі дерева, підіймаючи на/зустріч сонцю своє густе гілля, оточують її з усіх боків. (3) У/середині росте трава, з квітками рясно помішана, та стоїть із десяток вуликів. (4) Сонце кидає з/верху хвилі тепла і золоті бджоли бринять у повітрі. (5) Ось щось торкнулося моєї руки: це одна з бджілок неспішно поповзла по/моєму ліктю. (6) А я стою, затамувавши подих і [...].

• свердлячи очима буяння природи.

• втопивши очі в буянні природи.

• виграючи очима на буяння природи. 

• свердлячи очима буяння природи.