Вздовж і впоперек у ролі обст.– скрізь, в усіх напрямах.
Івась задумавсь і пішов уперед. Разів з двадцять окрутнувсь він коло того місця, проходив його і вздовж і впоперек додивлявся, чи немає де ямки, прогортав траву,– нігде немає гадюки, і сліду ніякого не видно (Панас Мирний, Твори, т. IV, 1955, стор. ІЗ); Голодний степ засновано вздовж і впоперек іригаційною сіткою (Іван Ле, Роман міжгір'я, 1953, стор. 174).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"