З лиця спасти у ролі прис. – схуднути, змарніти.
Галя мовчала. Глянув на неї Чіпка та й здивувався: пожовкла, з лиця спала, зморщилась... (Панас Мирний, Хіба ревуть воли, як ясла повні?, 1949, стор. 339).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"