Сіль землі — найвидатніші представники певної спільної групи, класу; найважливіша частина суспільства.
Варава покосував очима на гостей.— Більшість із нас гадає, що буржуазія — сіль землі (Стельмах, Хліб і сіль, 1959, стор. 345); На хутори не кликали (читати)... На хуторах жила «сіль землі»... Патріархи... Та ось один патріарх таки на вулиці погукав: — Будьмо знайомі! Демократ Бараболя! (Ковінька, Кутя з медом, стр.960, стор. 92); (Шахтар) — Гірники, питаєш? — Гірники, як тобі сказати, сіль землі... (Рудь, Донецькі зорі, 958, стор. 117).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"