Піднімати (здіймати) тривогу – сповіщати про небезпеку.

Треба тривогу піднімати... (В. Малик. Таємний посол); Дух випромінював настільки яскраве світло, що охорона тюрми підняла тривогу, думаючи, що Басманов здійснює втечу (Ю. Щербак. Час смертохристів); Однаково… Нас шукатимуть. Здіймуть тривогу… Яска побачила їх перша й підняла тривогу (М. та С. Дяченки. Мідний король); Йти до автобусної зупинки було ризиковано, бо в селі міг хтось зустрітися і вже, певно, підняли тривогу (В. Лис. Соло для Соломії).