Битий горем (тугою і т. ін.). Згорьований, засмучений, який багато страждав, пережив. Коли він пригада її заплакану – горем биту, – його серце рветься від болю на часті (Мирний); Плавець, хоч горем битий і безсильний, Не потонув, а вибрався на сушу (Фр.); Затих мій сивий [дідусь], битий тугою, Поник старою буй-головою (Шевч.);
Гонта, горем битий,
Несе дiтей поховати,
Землею накрити,
Щоб козацьке мале тiло
Собаки не їли.
(Т. Шевченко. Гайдамаки).
Увага! Закріпи знання з тренувальними тестами
Запускаємо Youtube канал "Світу слова" - приєднуйся!
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"